На основе выполненного анализа распределения подвижных форм тяжелых металлов (Fe, Mn, Zn, Ni, Cu, Pb, Cd) по почвенному профилю почв Кривбасса (черноземов обыкновенных и южных) определена экологическая роль геохимических барьеров миграции. Установлено, что данные барьеры не оказывают существенного влияния на содержание железа, цинка, меди и обуславливают иммобилизацию свинца в черноземах обыкновенных и марганца в черноземах южных.

З використанням графічних і математичних моделей здійснено прогнозування накопичення рухомих форм важких металів (Fe, Mn, Zn, Ni, Cu, Pb, Cd) у грунтах Кривбасу (черноземи звичайні та південні). Складені прогнозні карти дозволили виявити найбільш екологічно небезпечні зони, що перебувають, в першу чергу, проведення природоохоронних заходів. На базі розрахованих регресійних рівнянь обгрунтовано безпечні рівні викидів пилу гірничо-збагачувальними комбінатами, за яких важкі метали не будуть накопичуватисяв небезпечній кількості.

Изучен состав почвенного покрова и содержание гумуса почв Криворожского ботанического сада НАН Украины. В пределах исследованных территорий выявлено наличие двух типов местности: приводораздельный и овражно-балочный. Почвенный покров сада представлен двумя типами почв (чернозем обыкновенный и лугово-черноземный) и четырьмя родами (карбонатный, намытый, смытый, деградированный). Содержание гумуса в исследованных почвах находится в пределах 3,7 - 6,2 % (для гумусового горизонта) и 1,9 - 4,6 % (гумусового переходного горизонта). Запасы гумуса метрового слоя почвы составляют 280 - 740 т/га.

Рассмотрены теоретические основы и современные представления о методах биоремедиации. Обобщены литературные данные о накоплении в почвах Кривбасса техногенных тяжелых металлов. Предложены направления и способы применения методов биоремедиации для оздоровления загрязненных почв Кривбасса.

Вивчені закономірності розподілу рухливих форм важких металів в чорноземах звичайних та південних, що надходять аерогенним та гідрогенним шляхами. Встановлені діапазони грунтових властивостей, що обумовлюють перехід металів з рухливого стану в фіксований. Розроблений засіб оптимізації вмісту важких металів в грунтах, на основі регулювання вмісту важких металів, шляхом використання геохімічних бар'єрів.

Вивчено закономірності розподілу рухомих форм важких металів у чорноземах звичайних і південних. Встановлено, що в грунти щорічно надходить важких металів аерогенним шляхом 0,11 - 66 кг на 1 га та гідротехногенним 0,14 - 126 кг на 1 га. Визначено діапазони грунтових властивостей, що обумовлюють перехід металів з рухомого стану в фіксований. Розроблено спосіб оптимізації вмісту важких металів у грунтах шляхом створення штучних геохімічних бар'єрів міграції в грунті та підтримання показників буферних властивостей грунту в оптимальних межах, що забезпечує перехід забруднювачів з рухомих у фіксовані форми.

Висвітлено теоретичні аспекти меліорації та фіторекультивації техногенних і природних ландшафтів Криворіжжя. Розглянуто питання зрошувальної та гідротехнічної меліорації земель і довкілля, хімічної меліорації кислих, лужних і засолених грунтів. Розкрито теоретичні основи та практичні аспекти лісотехнічної меліорації.

Використовуючи методи прямого фітотестування, а також тестування витяжок (розчини: вода дистильована, 0,05 Н Трилон Б, 1 Н хлористого натрію), досліджено фітотоксичність субстратів шахтних хвостосховищ Криворізького залізорудного регіону. Встановлено, що фітотоксичність субстратів залежить від віку хвостосховища та технології його попередньої експлуатації. Рекомендовано для подальшого використання витяжку однонормального розчину хлористого натрію.

Деревно-чагарникові насадження Довгинцівського дендропарку (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.) представлені 74 видами, які належать до 57 родів і 27 родин. Більшість видів дендропарку характеризуються середнім і високим рівнем життєвості та декоративності. Життєвий стан провідних насаджень (дубових, соснових і березових) оцінюється як ослаблений і сильно ослаблений. Таксаційні характеристики насаджень берези повислої та сосни звичайної за умов дендропарку є вищими за дані таблиць ходу росту лісових порід, тоді як насаджень дуба черешчатого - відповідають даним таблиць.

В насаждениях территории бывшего Ботанического сада Криворожского государственного педагогического института осталось 47 видов деревьев, кустарников и лиан. Среди экоморф к условиям региона наиболее приспособленными оказались: мегатрофы, мезофиты и гелиофиты.

Методами модельних експериментів досліджено можливість використання водогінної води; 0,002 Н розчин Трилону Б; 0,001 % розчин гуматів; простого суперфосфату та крейди для детоксикації субстратів шахтного хвостосховища. Встановлено, що для практичного використання доцільно застосовувати наступну схему попередньої хімічної детоксикації субстратів шахтних хвостосховищ: внесення крейди у дозі 3 т фізичної маси на 1 га при 18 днях інкубації.

У парку "Веселі Терни" на площі 28,2 га зростають 53 види дерев та чагарників, які належать до 34-х родів та 20-ти родин. В екоморфному спектрі деревно-чагарникових видів парку домінують мезогігрофіти (32,1 %), мезотрофи (58,5 %) та геліофіти (64,2 %). Парк перебуває у занедбаному стані та потребує вжиття заходів реконструкції.

За лабораторних умов вивчено вплив сумісної дії меліорантів крейди та Трилону Б, крейди та води на зміну фітотоксичності техногенних субстратів. Встановлено, що для детоксикації молодих хвостів більш перспективним є промивання водою та внесення крейди. У той же час, для лежалих хвостів доцільним є промивання розчином Трилону Б та внесення крейди за максимальних термінів їх попередньої дії.

Індекс рубрикатора НБУВ: П032.341.0 + П327

Рубрики:

Вуглець у ґрунті

Фізіологія і біохімія лісових порід

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*801.48 + П342.56

Рубрики:

Загальна ботаніка

Ліс і антропогенні чинники

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изложены современные взгляды на проблему чрезмерного содержания тяжелых металлов в почвах промышленных регионов. На примере Криворожского горно-металлургического региона рассмотрены основные аспекты накопления тяжелых металлов в почвах: источники и пути их природного поступления, особенности антропогенных потоков этих элементов, закономерности распределения техногенных металлов в почвах. Внимание уделено оздоровлению загрязненных тяжелыми металлами почв Кривбасса с использованием современных технологий: деметаллизации, локализации, деконцентрирования, инактивации и экстракции.

Мета досліджень - з'ясувати зумовленість (екологічну, ботанічну та історичну) поширення деревно-чагарникових видів у визначних парках та сквері історичного центру Криворіжжя. Досліджено парки культури та відпочинку ім. Газети "Правда", ім. Ю. Гагаріна, ім. М. Ф. Єгорова та сквер на вул. С. М. Харитонова. Вивчено загальні характеристики парків і скверу, екологічні й едафічні умови їх території. Визначено флористичний склад деревних і чагарникових видів. Уточнено таксономічний склад. Флористичний склад деревно-чагарникових насаджень в об'єктах озеленення історичного центру Криворіжжя нараховує 79 видів, які належать до 52-х родів та 27-ми родин. Відділ голонасінні представлений 10-ма видами, відділ покритонасінні - 69. Установлено екологічну, ботанічну й історичну зумовленість видової насиченості території лівобережної частини парку культури та відпочинку ім. Газети "Правда" та скверу на вул. С. М. Харитонова. Несприятливі екологічні умови території парку ім. М. Ф. Єгорова є причиною незадовільного стану дерев і чагарників. Висновок: установлено тенденцію до занедбання та деградації садово-паркових насаджень, зокрема зменшення їх площі, втрату природоохоронного статусу та зняття з балансового обліку Управління з благоустрою та житлової політики.

За методикою В. А. Алексєєва встановлено сучасний життєвий стан лісових культурфітоценозів Криворіжжя, котрі репрезентують основні різновиди штучних деревно-чагарникових насаджень регіону та розташовані за контрастних екологічних умов. Прогнозуючи сукупний ефект дії природних і антропогенних факторів, виділено зони екологічних умов територій розміщення лісових культурфітоценозів: сприятливих; відносно сприятливих; відносно несприятливих; несприятливих. У більшості випадків лісові культурфітоценози регіону були створені у 30 - 60-х рр. минулого століття з використанням дуба звичайного (Quercus robur L.) та ясеня звичайного (Fraxinus excelsior L.). У зонах сприятливих і відносно сприятливих екологічних умов сучасний життєвий стан лісових культурфітоценозів регіону оцінений як "Здоровий" (83 - 86 балів за шкалою В. А. Алексєєва), у зонах відносно несприятливих і несприятливих - як "Ослаблений" (64 - 68 балів за шкалою В. А. Алексєєва). У природних лісових фітоценозах (зона сприятливих екологічних умов) дерева першого і третього ярусів мають максимальні числові значення життєвого стану. Крім того, стан листків рослин цих фітоценозів виявився найменш вразливим до дії природних факторів. У культурних лісових фітоценозах регіону найвищі показники життєвого стану також виявлено для дерев першого ярусу. Проте для дерев третього ярусу характерні мінімальні значення цього показника, що, ймовірно, негативним чином вплине на подальший розвиток лісових культурфітоценозів. Крім того, стан крони лісових культурфітоценозів Криворіжжя виявився найменш вразливим до негативної дії антропогенних і природних факторів.

Мета роботи - проаналізувати флористичний скпад, поширення та ботаніко-географічну характеристику деревно-чагарникових видів у садах і парках колишніх залізних рудників Криворіжжя залежно від їх сучасного соціального статусу. Протягом 2015 - 2016 рр. за допомогою традиційних методів досліджено 7 діючих парків (Тернівський, Шахтарський, Затишний, спортивний парк ім. Суворова, парк біля Палацу культури шахти "Родіна", Саксаганський, Руданівський), парку зони обвалення (парк шахти "Гвардійська"), сад готелю Park House. Номенклатуру таксонів наведено за С. К. Черепановим (1995) з урахуванням Міжнародного індексу наукових назв рослин (2017), географічне походження - за А. Л. Тахтаджяном (1978). Сади та парки колишніх залізних рудників Криворіжжя у 1930 - 1970-х рр. становили основу зелених насаджень регіону, у 1980-х роках - змінили соціальний статус. На початку XXI ст. сад готелю "Park House" - у приватній власності, парки "Шахтарський" і "Саксаганський" - районні парки міста, парк "Тернівський" - основний парк мікрорайону. Ці парки активно відвідують, їх територія доглянута. Парки "Затишний", парк біля Палацу культури шахти "Родіна" та "Руданівський" менше відвідують, вони другорядні для балансоутримувачів і лише частково доглянуті. Спортивний парк ім. Суворова та особливо парк шахти "Гвардійська" фактично деструктуровані та деградують. Флористичний склад деревно-чагарникових рослин представлений 93 видами і культиварами, які належать до 53 родів та 27 родин. Частка голонасінних видів становить близько 18 %. Провідні родини - Rosaceae (16 видів), Salicaceae (9), Oleaceae (7), Aceraceae (7) та Pinaceae (6), провідні роди у голонасінних - Juniperus (4 види та культивари), Thuja (4), Picea (3), у покритонасінних - Acer (7), Populus (7), Ulmus (4). Висновки: найбільше видове різноманіття притаманне паркам "Шахтарський" і "Тернівський", які характеризуються великою кількістю відвідувачів, а також найбільшими площами. Найменше видове різноманіття виявлено у насадженнях, які занедбані та поступово деградують (спортивний парк ім. Суворова та парк шахти "Гвардійська"). За кількістю видів і культиварів інтродуковані деревно-чагарникові рослини суттєво переважають та переважно походять з Циркумбореальної, Атлантико-Північноамериканської і Середземноморської флористичних областей.

За дендрометричними і санітарними характеристиками та показниками декоративності з'ясовували сучасний стан вікових екземплярів дубу звичайного на території парку культури та відпочинку ім. Федора Мершавцева (м. Кривий Ріг). В межах території парку виявлено 64 екземпляри вікових дерев дубу звичайного. Вони згруповані у чотири локації: Фундатори Криворіжжя (чотири дерева), Криворізька діброва (46 дерев), Криворізький квартет (п'ять дерев), Гданцівські дуби (дев'ять дерев). Вікові дерева парку характеризуються: унікальними дендрометричними показниками висоти дерева (від 14 м до 38 м, в середньому 25 м) та діаметру стовбуру (від 37 см до 102 см, в середньому 62 см); задовільним санітарним станом та високою естетичністю; наявністю вікових (100 - 200 років) та багатовікових (200 - 1000 років) екземплярів (вік двох дерев перевищує 300 р., вік восьми дерев перевищує офіційний вік нашого міста - 245 р.). Рекомендовано створення ботанічної пам'ятки природи "Вікові дерева дубу звичайного парку імені Федора Мершавцева (м. Кривий Ріг)".